@bebyx

Ви любите зорі? Ви любите квіти? А я на них срав!: Я люблю як комп'ютер світиться Вночі, багровим 　　　　　　　　   неоном припрошує мов нуарний бар І пластмасо-метал - як він пахне пилюкою ріже ніздрі, міцніш за кокс Клас! Я полюбляю прясти з хаосу слів і літер Що зустрічаю їх то тут то там, у Твітері Чи там на Фейсбуку часом заводжу розмови про те як на Місяці зіганув Маяковський, не той а комік - Ігор і в'яжеш звук музику коли чуєш голоси з коментів промовляють до внутрішніх вух знесиленим дотикомсловом. Я часто й сну боюся мов шакалюга різкого шереху Бо пропустити новину - харам! Я навіть земну любов проміняв би на ту що з Ютуба шелягом вищиряється карніворним блядям Тільки не проміняв би вітер Він чеше Мій чуб Неритмічним бітом

Тері Кларк, звичайнісінький американський хлопець який приїхав до Львова як турист (по дешеве бухло і блядів, власне) - прокинувся рано вранці. Оце тигр! Він заричав потягуючи своє похмільне тіло - і не дивлячись простяг рукою до поблизької тумби в пошуках води. Нема води? "Точно пам'ятаю, що залишав тут пляшчину, до того як напився ввечері. Залишав саме для цього випадку," - він подумав. Але не прикидаймося, що звичайнісінькі американські хлопці не можуть поміняти планів, коли п'яні. І поміняти радикально. "Крааа!" - ворона, що раптом присіла на підвіконня прокаркала як годиться справжній галицькій вороні. Не як тойтам американський ворон. Ні, ранкові краки просурмили: "Evermore!" І американський турист у Львові зібрав себе докупи аби встати й знайти-таки попити. Він встав у млі похмільного ока і кинув тупе безчуйне тіло до готельного брендованого холодильника висотою у 5 футів. "Як же я, блядь, хочу холодної водички," - ...

Пам'ятаєте, я писав про такий файний американський курс по письменницькій майстерності? Так ось. Закінчив його: і, ясна річ, отримав од Coursera сертифіката. Власне курс називається Creative Writing: The Craft of Plot , створений Wesleyan University , і вчить як писати оповідання (story) щодо сюжету й структури нарації. Що можу сказати? Позитивного враження я не змінив. Одержав багато корисних інсайтів, а головне надихнувся писати більше. Власне, вибору не мав, бо ж там наприкінці кожного модуля, аби пройти далі, мусиш здавати текст. І це мені подобається. Ніщо не мотивує краще, ніж дедлайн. :) До речі, один з автоперекладів текстів, які писав для курсу, вже постив на блозі . Решту закину згодом. Звісно підзадовбало писати нерідною мовою, яка не є моєю робочою - однак там за англійську не оцінюють (так і прописано в правилах). Отже, буду продовжувати далі (там ще 4 курси в повній спеціалізації Creative Writing: як працювати з персонажами, по стилю, сетингу і фінал...

До мене вночі явився привид. Привидеса, власне. Вона була сексі. Її образ - лице, фігура і загалом готичний стиль - нагадали мені про мою першу дівчину, з якою, втім, я ніколи не мав сексу. Тому злякавшись і схвилювавшись лиш на коротку хвилю, я швидко заспокоївся вже стоячи на рівних стовпом посеред ліжка. Привидеса, плавко левітуючи вниз, звільна простягнула до мене бліді руки. Наближаючись, вона пильно дивилася на мене, ніжно та з якоюсь такою холодною пристрастю. Так, без сумніву виглядала кап-у-кап як моя перша дівчина в старших класах, Міранда. Ті самі густо обведені чорним очі, тонкі нитки общипаних бровисьок, кирпатий ніс з кільцем у правій ніздрі. Готичний мейк, прикид напів-шльондри. Може це сталося диво, аби я закінчив наші стосунки як вони мали б закінчитись? У всякому разі я нараз відчув внизу як мав би відчути в такій от ситуації. Я взяв її руку. Холодна й суха. Я мимоволі здригнувся. Міранда морозно всміхнулася, забрала руку й приземлилася на п...

Сенека протягом усіх листів до Луцілія дотримується однієї простої думки, з якою погоджуюся. Благо - те, чого не можна забрати. Тобто дух і розум, який міститься в духові. То що ж таке той дух? Це те, що блищить лише своїм власним благом . Бо хіба є щось безглуздіше, ніж хвалити людину за те, що не належить їй? Чи є щось божевільніше, ніж подивляти в людині те, що тут таки може перейти до когоь іншого? Хіба стане кращим кінь, коли надінеш на нього золоту вуздечку? І далі: ...в людині слід хвалити лише те, що від самої людини. Має хтось прекрасну челядь, розкішний дім, щедро засіває? Має чималі прибутки? Що ж; але все це не в ньому, а довкола нього. Хвали в ньому те, чого не можна ні відібрати, ані дати , що притаманне самій людині. Питаєш, що це таке? Її дух, а в ньому - досконалий розум. Таж людина - розумна істота. Отже, найвище благо для неї - прислужитись тому, задля чого народжена. А чого ж вимагає від людини розум? Найлегшого: жити згідно зі своєю природою. (Моральні Лист...

I just was stuck with that problem: tiny font size on mobile version of Notable Blogger theme. Small size problem Notable theme , presented by Google back in 2017 in the series of modern Blogger themes, is incredibly good for reading. The best for reading among the other themes in the pack. And I really like it, thinking of no other one for this literary blog of mine. However, by default Notable's mobile version decreases the font size of body text to just 14px . So insane in the world of Medium's 19px, right? Really hard to read. I searched for some solutions and tried to apply CSS code they offered - but it didn't work for my Notable theme. So, I researched a bit more and went in depth with original Notable code. Finally, I came to the right solution, understanding that Notable's CSS class for mobile is not .mobile but @media rule. CSS code to add To change the body font size for small screen Notable, you need to add the following code: @media (m...